Розмір шрифту:
A+
А
A-

Олена Шульга

Шульга Олена Василівна народилася 26 квітня 1946 року в місті Прилуки. У дитинстві дівчинку скувала тяжка хвороба. Долати її допомагали рідні, лікарі. Та найбільшою опорою була віра у життя, у потрібність людини на цій землі, у те, що людина від народження має творити добро.

Допитлива і розумна дівчина у 1965 році успішно закінчила середню школу. А через п’ять років – Київський державний інститут культури.

У 1970 р. стала працювати бібліотекарем у Прилуцькій музичній школі. Книги були вірними друзями Олени Василівни із раннього дитинства, тому символічно, що літературне перо доторкнулося до струн її душі. Перші поезії друкувалися на сторінках місцевих та обласних газет. Поетесу помітив і взяв під своє крило поет Дмитро Іванов. Саме завдяки його підтримці, у часописі «Дніпро» №4 за 1988 рік було вміщено першу добірку Олени Шульги. У цьому ж році її вірші надрукував альманах «Вітрила».

1991 року у київському видавництві «Молодь» вийшла збірка Олени Шульги «Зелений листопад». Після виходу книги поетеса підвищила творчу активність. Її твори друкувалися в газетах «Гарт», «Чернігівський вісник», «Деснянська правда», часописі «Літературний Чернігів», збірках «Просвіта-92», «За них скажемо» тощо. У січні 1994 року Олену Василівну було прийнято до Спілки письменників України.

У 2001 р. вийшла збірка поезії – «Дивна птаха».
16 квітня 2004 р. Олени Василівни не стало. Вона прожила коротке, але сповнене світлих надій і почуттів життя, вона мала внутрішній стержень, силу духу, яка є всередині далеко не кожної людини.

ПОГОДА І ПОСІВИ

З весни відгукується вчасно

Й на доторки блакитний дзвін:

Дощем нап’єшся – знову ясно,

Ще й вітерець приніс новин.

Чому ж при нинішній погоді

В полях – осот та ковила?

Не родять пшениці відтоді,

Як розтоптали сніп села.

Та й в ріднім житі – без покори,

Що гнула замахом серпа,

Ген колоски задрав угору