Розмір шрифту:
A+
А
A-

Лілія Бондаревич-Черненко

Лілія Бондаревич-Черненко народилася в Білорусі на Ошмянщині, Гродненська область, письменниця. Закінчила філологічний факультет Гродненського університету імені Янки Купали. Понад тридцять років мешкає в Прилуках на Чернігівщині. Працювала завідувачкою районного відділу культури, кореспондентом газет «Молодь України», «Біла хата», «Чернігівські відомості», «Прилуччина», «В двух словах», «Відомості Чернігівщини», на місцевому прилуцькому телебаченні «Ефір-ТV». Три роки вела авторську програму «Провінційні діалоги». Працює в жанрі поезії, прози, есеїстики. Пише українською, білоруською, російською мовами.

У її творчому доробку документально-художня книга, своєрідне соціологічне дослідження про гріх і провину малолітніх злочинців «Зона грає блюз». Книга складається з монологів неповнолітніх вбивць та ґвалтівників, наркоманів та грабіжників, з роздумів тих, хто щодня приходить до них, щоб зігріти, повірити в них, не засудити, а – зрозуміти і допомогти…. Більше 20-ти років викладала літературу та естетику в Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх злочинців була редактором єдиного серед всіх вітчизняних пенітенціарних закладів друкованого (в типографській спосіб) літературного альманаху «ГОРИЗОНТ», в якому – романтичні балади, есеї, хоку, верлібри, фентезі, мрії і надії пацанів, що знаходяться за гратами.

В Україні видала книги: «Красавік кохання», «Торішній дощ», «Жінка, яка дещо знає», «Відьма з майбутнього», «На берегах любові», «Від берегів Десни до Сожу», «Ми всі – подорожні», «Матушка Віра», «Густинські етюди», «Медитації», «Ігуменя», «Тепла церква Стрітення Господня», «Прощена неділя». Половина з них – двомовні, тобто - написані відразу українською та білоруською мовами.

Лауреат міжнародних премій - журналістів імені Василя Стуса; літературних премій – імені Гоголя «Тріумф»; імені Григорія Сковороди «Сад Божественних пісень», імені Пантелеймона Куліша; імені Михайла Коцюбинського; відомого святителя та епіскопа Кирила Туровського (Білорусь); Всеукраїнського конкурсу «Книжник-РЕВЮ» за кращу рецензію. Дві її книги – «Відьма з майбутнього» та «На берегах любові» - за версією «Книжника – РЕВЮ» увійшли до «чудової сімки» рейтингу видання. Неодноразовий переможець обласного конкурсу «Книга року». У2016 році за книгу «Прощена неділя» Міжнародною літературно-мистецькою Академією була нагороджена медаллю «Ивана Мазепи».

Найголовнішою своєю премією вважає премію, яку подарував їй САМ Господь, а Він подарував їй щирих та відданих читачів. Упорядник та редактор книг поезії та прози молодих прилуцьких авторів. Один з авторів колективних збірок, виданих в Чернігові, Києві, Мінську, Гомелі.

Друкувалося у вітчизняних журналах «Сучасність», «Київська Русь», «Радуга», «Сіверянський літопис», «Густинський вісник», «Літературний Чернігів»; «Форум» (Росія); «Білорусь», «Апостроф», «Літературна Гомельщина» (Білорусь); «Соборність» (Ізраїль); «Ятрань» (Київ – Нью-Йорк. У видавництві «Мастацька література» (Мінськ, Білорусь) у 2008 році вийшла її повість «Смарагдове намисто», у 2016 – «Єва в пошуках Адама» білоруською мовою.

Має досвід послушниці Густинського Свято-Троїцького жіночого монастиря. Подорожувала Чехією, Польщею, Литвою, Естонією, Кавказом, літала на мотедельтопланах…

Білоруска за походженням, українка за духом. Вважає Україну другою Батьківщиною-матінкою. Не зважаючи на останні події, про еміграцію не думає - саме на українській землі її рідна домівка, її життя, біди і радощі… Має сина Сергія, двох онучок – Богдану і Елю, якими дуже пишається.

Я уезжаю. Вздрогнул мой вагон

На столике лежит смешная шляпка.

Приносят чай некрепкий и несладкий –

В стекле стакана остывает он.

Уткну свой лоб в холодное окно,

В карманы руки глубоко запрячу.

Не спрашивай я почему не плачу –

Ведь выплакала все давным-давно.

Как холодно, как холодно вкупе!

Как холодно сегодня во вселенной!

Наперекор капризам и веленьям,

Наверно, я не вспомню о тебе.