• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Літературне життя
• Письменники Прилуччини
• Грибенко Валентина

Валентина Грибенко

ГРИБЕНКО Валентина Іванівна народилася 9 червня 1962 року на Полтавщині в селі Воронинці Оржицького району. Закінчила Новооржицьку середню школу, Гадяцьке культурно-освітнє училище, Київський університет культури і мистецтв. Нині мешкає у м. Прилуки Чернігівської області.

Валентина Грибенко працювала в районній і дитячій бібліотеках. Була керівницею літературної студії "Дивосвіт" у Центрі творчості дітей та юнацтва. Уперше вірші прозвучали по республіканському радіо в програмі для школярів «Старшокласник» коли їй було 15 років. З 1998 до 1999 року очолювала літературне об'єднання "Сонячні кларнети". Тривалий час була головою міського осередку "Просвіта" імені Т. Г. Шевченка. Нагороджена знаком "Відмінник освіти України". Дипломантка обласного поетичного фестивалю "Дотиком душі", який був започаткований та проводився Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою.

Валентина Грибенко у своїх віршах утверджує чудову думку: "Ми в цей світ прийшли для радощів. Печалитись – то великий гріх". І справді, поетичні рядки пані Валентини нас радують. Назви її збірок привертають увагу своєю оригінальністю, й одразу хочеться зазирнути у книгу. Валентина Грибенко – авторка поетичних збірок "Голос волошки" (2006), "Добрим людям" (2008), "Золоті дні" (2012), "Дзвони любові" (2016) та збірок віршів для дітей "Моя книжечка" і "Розумне сонечко" (2013).

Поетичні твори Валентини Грибенко були надруковані в періодичній пресі, поетичних збірках "Первоцвіт", "Синівська молитва", "Пастухи квітів", літературних альманахах "Серце Європи" (2017), "З Україною в серці" (2018), "Моя Батьківщина" (2019), "Натхнення" (2019), хрестоматії "Література рідного краю. Чернігівщина" (2021). Багато віршів покладено на музику українськими композиторами. Вірші пані Валентини звучать на обласному й Національному радіо, ютуб-каналі "Поезія Валентини Грибенко", друкуються на сторінці Фейсбук. Пані Валентина – лауреатка премії Любові Забашти, переможниця літературного фестивалю "Поетичний рушник".

ЧЕРНІГІВЩИНА

Чернігівщино, краю мій,

Де чорнобривці пахнуть, м’ята,

Скільки тепла в красі твоїй,

Любові й щедрості багато!

Хлюпоче чарівна Десна,
Співає Удай пісню тиху

І сяйво з неба вирина,

На повні груди радість диха.

Поезій пишуться рядки.

Ліси чарують і діброви.

Талановитий ти такий,

Мій краю славний, пречудовий!

Шевченко часто тут трудився.

Ще пам'ять бережуть дуби!

Під ними він писав, молився

В обіймах радості й журби.

Тут жив Довженко і Тичина,

І Коцюбинський теж творив

В Прилуках наших старовинних

Іоасаф святий ходив.

Церкви виблискують, собори,

Співа заквітчана земля.

І все тут рідне, неповторне:

Дерева, люди і поля.

Вражає скверів величавість,

І задум у очах ставків.

Вплітає сонце свої чари

В віночок рідних диво-слів.

Тут все буяє, манить, кличе

І гомонить: «Не забувай!»

Мої журавлики курличуть

Про найдорожче – рідний край.

І сива давнина шепоче:

«Співав тут славний Вересай!»

Шануй свій край, вивчай охоче,

Травинку кожну захищай!

Грибенко В., Чернігівщина // Валентина Грибенко. Дзвони любові : вірші. – Прилуки : КП «Прилуцька міська друкарня», 2016. – С. 10.

Коментарi