На крилах Лесиних пісень...

2016-02-25

25 лютого, 145 років тому, на Волині у сім’ї Косачів народилась донька. Синьоока білява дівчинка із душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим, характером сильним, волею незламною. Мама назвала її Лесею. В усьому світі ж вона відома як Леся Українка.

Саме в день народження поетеси до Прилуцької міської бібліотеки для дітей ім. Павла Білецького-Носенка на літературно-мистецьке свято «На крилах Лесиних пісень» завітали учні 3 класу НВК № 15

Разом із бібліотекарем Наталією Сич учні третього класу НВК №15 пройшли життєвим шляхом поетеси. Діти дізналися, що у чотири роки Леся вже навчилася читати, а її улюбленими книгами були «Кобзар» Т.Шевченка, твори Ж.Верна, Д.Дефо, казки Г.Х.Андерсена. На формування таланту Лесі Українки великий вплив мала музика, а улюбленим композитором був Л.Бетховен. Леся володіла технікою гри на фортепіано настільки майстерно, що викликала щирий захват у оточуючих, але у майбутньому хвороба та скалічена хірургією рука позбавили Лесю можливості стати піаністкою. Свій розпач і душевний біль, любов до музики і музичного інструмента висловила вона у поезії «До мого фортепіано», яку учні прослухали у виконанні ведучої в супроводі музики.

Найбільш за все маленька Леся любила українську мову, адже в її родині українська мова була в пошані. З дев’яти років дівчина почала писати вірші, а в майбутньому для найменших своїх читачів Леся Українка написала чимало віршів і казок, які друкувалися в журналі «Дзвінок», у ті часи – єдиному дитячому журналі українською мовою. Казки у Л. Українки не завжди веселі. Їхні сюжети взяті із життя, вони вчать нас долати труднощі, що зустрічаються на нашому шляху так, як це робила сама Леся. В одній із казок головним персонажем є безтурботний горобчик. Тож із задоволенням діти читали уривки з казки «Біда навчить», вірші «На зеленому горбочку» та «Вишеньки». Зрозуміло і проникливо звучав світ поезії Лесі Українки у виконанні учнів.

В циклі віршів "Мелодії" Леся Українка написала:

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Так і сталося. Поетичне слово безсмертної Лесі лунає по світу стоголосою піснею, й чудово, що діти не забувають вшановувати пам’ять наших співвітчизників. Талановиті люди, як зорі полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе у душі народу людина, що ім’я їй - Леся Українка.

/Files/images/пп.JPG/Files/images/ппп.JPG/Files/images/пппп.JPG
Кiлькiсть переглядiв: 277

Коментарi